вилисіти
ВИ́ЛИСІТИ, ію, ієш, док. Зробитися лисим, втратити частину або все волосся на голові.
Аж вилисів [хлопець] відтак. У шпиталі (Коб., II, 1956, 88);
*Образно. Андрій знав цю липу, що від старості вилисіла, її крону оздоблювали лише окремі миршаві листочки (Дмит., Наречена, 1959, 206).
Словник української мови (СУМ-11)