вилисіти
ВИ́ЛИСІТИ, ію, ієш, док.
Зробитися лисим, утратити частину або все волосся на голові.
Аж вилисів [хлопець] відтак. У шпиталі (О. Кобилянська);
Ті ж сірі, завжди насторожені очі під рудими кошлатими бровами. Велика лобата голова, що тепер уже, правда, зовсім вилисіла (О. Гончар);
* Образно. Андрій знав цю липу, що від старості вилисіла, її крону оздоблювали лише окремі миршаві листочки (Л. Дмитерко).
Словник української мови (СУМ-20)