1. Словник української мови у 20 томах

вилисіти

ВИ́ЛИСІТИ, ію, ієш, док.

Зробитися лисим, утратити частину або все волосся на голові.

Аж вилисів [хлопець] відтак. У шпиталі (О. Кобилянська);

Ті ж сірі, завжди насторожені очі під рудими кошлатими бровами. Велика лобата голова, що тепер уже, правда, зовсім вилисіла (О. Гончар);

* Образно. Андрій знав цю липу, що від старості вилисіла, її крону оздоблювали лише окремі миршаві листочки (Л. Дмитерко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вилисіти — ви́лисіти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вилисіти — -ію, -ієш, док. Зробитися лисим, втратити частину або все волосся на голові. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вилисіти — ВИ́ЛИСІТИ, ію, ієш, док. Зробитися лисим, втратити частину або все волосся на голові. Аж вилисів [хлопець] відтак. У шпиталі (Коб., II, 1956, 88); *Образно. Андрій знав цю липу, що від старості вилисіла, її крону оздоблювали лише окремі миршаві листочки (Дмит., Наречена, 1959, 206). Словник української мови в 11 томах
  4. вилисіти — Ви́лисіти, -сію, -єш гл. Оплѣшивѣть. Словник української мови Грінченка