вилити
ВИ́ЛИТИ див. вилива́ти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вилити — ви́лити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- вилити — див. виливати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вилити — вилива́ти / ви́лити жовч. Виявляти чим-небудь недоброзичливість, неприязнь, злобу (перев. у розмові). Кобра ще довго виливав свою жовч, але його ніхто не слухав (О. Слісаренко); Є двоє-троє колег по лікарні, які знаходять час не вдовольнятися становищем . Фразеологічний словник української мови
- вилити — ВИГАНЯ́ТИ (змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцевість і т. ін.), ПРОГАНЯ́ТИ, ВИГО́НИТИ, ГНА́ТИ, ВИПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ВИСТАВЛЯ́ТИ, ПРОГО́НИТИ рідше, ВИПРОВОДЖА́ТИ розм., ВИКИДА́ТИ розм., НАГАНЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- вилити — Ви́лити, ви́ллю, ви́ллєш, ви́ллє, ви́ллють; ви́лий, ви́лийте; ви́лив, ви́лила Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вилити — ВИ́ЛИТИ див. вилива́ти. Словник української мови в 11 томах
- вилити — Ви́лити, -ся см. виливати, -ся. Словник української мови Грінченка