1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

вилити

Ви́лити, ви́ллю, ви́ллєш, ви́ллє, ви́ллють; ви́лий, ви́лийте; ви́лив, ви́лила

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вилити — ви́лити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вилити — див. виливати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вилити — ВИ́ЛИТИ див. вилива́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. вилити — вилива́ти / ви́лити жовч. Виявляти чим-небудь недоброзичливість, неприязнь, злобу (перев. у розмові). Кобра ще довго виливав свою жовч, але його ніхто не слухав (О. Слісаренко); Є двоє-троє колег по лікарні, які знаходять час не вдовольнятися становищем . Фразеологічний словник української мови
  5. вилити — ВИГАНЯ́ТИ (змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцевість і т. ін.), ПРОГАНЯ́ТИ, ВИГО́НИТИ, ГНА́ТИ, ВИПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ВИСТАВЛЯ́ТИ, ПРОГО́НИТИ рідше, ВИПРОВОДЖА́ТИ розм., ВИКИДА́ТИ розм., НАГАНЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. вилити — ВИ́ЛИТИ див. вилива́ти. Словник української мови в 11 томах
  7. вилити — Ви́лити, -ся см. виливати, -ся. Словник української мови Грінченка