ВИ́ЛОМЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́ломити.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
виломлений —
ви́ломлений дієприкметник
Орфографічний словник української мови
виломлений —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до виломити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
виломлений —
ВИ́ЛОМЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́ломити. Скинув [Андрій] черевика, одслонив стельку і вклав під неї виломлений шмат, а тоді припасував стельку й взувся (І.
Словник української мови у 20 томах