вилущення —
ви́лущення іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
вилущення —
-я, с. Дія за знач. вилущити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вилущення —
ВИ́ЛУЩЕННЯ, я, с. Дія за знач. ви́лущити і ви́лущитися 1, 2. Рубці, що утворилися після кесаревого розтину, вилущення міоматозного вузла тощо спричинюють розрив матки у жінок (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах