виліплений
ВИ́ЛІПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́ліпити.
Хапаючись за виліплені на стіні узори, ступив [Сашко] кілька кроків по коридору (Сміл., Сашко, 1957, 5);
*Образно. Для Калини сьогоднішній Турбай — це постать, виліплена зі спогадів (Руд., Остання шабля, 1959, 175).
Словник української мови (СУМ-11)