Великий тлумачний словник сучасної мови

виліплений

ви́ліплений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до виліпити.

|| виліплено, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. виліплений — ви́ліплений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. виліплений — ВИ́ЛІПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́ліпити. Хапаючись за виліплені на стіні узори, ступив [Сашко] кілька кроків по коридору (Л. Смілянський); Хвиля несподівано з моря підкрадеться, набіжить і одним полизком злиже ті плоди дитячої фантазії...  Словник української мови у 20 томах
  3. виліплений — як (мов, на́че і т. ін.) з во́ску (із гі́псу) ви́ліплений. Надзвичайно блідий (про обличчя). Вони (солдати почесної варти) байдуже поглядали на виссане му́кою, наче з воску виліплене обличчя, на міцно склеплені повіки...  Фразеологічний словник української мови
  4. виліплений — ВИ́ЛІПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́ліпити. Хапаючись за виліплені на стіні узори, ступив [Сашко] кілька кроків по коридору (Сміл., Сашко, 1957, 5); *Образно. Для Калини сьогоднішній Турбай — це постать, виліплена зі спогадів (Руд., Остання шабля, 1959, 175).  Словник української мови в 11 томах