Словник української мови в 11 томах

виметнутися

ВИ́МЕТНУТИСЯ, нуся, нешся, док. Швидко вийти, вибігти.

Він, мов той хлопчик, виметнувся з хати (Чаб., Тече вода.., 1961, 144);

// Стрімко піднятися догори.

Виметнулись перші язички полум’я, і вже на нього звідусіль навалились тремтячі від холоду бійці, хапаючи тепло (Гончар, II, 1959, 421).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. виметнутися — ви́метнутися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. виметнутися — -нуся, -нешся, док. Швидко вийти, вибігти. || Стрімко піднятися догори.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виметнутися — ВИ́МЕТНУТИСЯ, нуся, нешся, док. Швидко вийти, вибігти, виїхати і т. ін. Далеко на стежці, що перевалювала аж ген через голу, осяяну сонцем сопку, виметнулась манюнька комашинка... Собака! (І. Багряний); Він, мов той хлопчик, виметнувся з хати (М.  Словник української мови у 20 томах
  4. виметнутися — ВИБІГА́ТИ (бігом залишати, покидати яке-небудь приміщення, місце або з'являтися де-небудь), ВИЛІТА́ТИ, ВИХО́ПЛЮВАТИСЯ, ВИСКА́КУВАТИ, ВИСИПА́ТИ, ВИПО́РСКУВАТИ, ВИНО́СИТИСЯ, ВИМИКА́ТИСЯ рідко, ВИХВА́ЧУВАТИСЯ розм., ВИКО́ЧУВАТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови