виметнутися
ВИ́МЕТНУТИСЯ, нуся, нешся, док. Швидко вийти, вибігти.
Він, мов той хлопчик, виметнувся з хати (Чаб., Тече вода.., 1961, 144);
// Стрімко піднятися догори.
Виметнулись перші язички полум’я, і вже на нього звідусіль навалились тремтячі від холоду бійці, хапаючи тепло (Гончар, II, 1959, 421).
Словник української мови (СУМ-11)