вимираючий

ВИМИРА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до вимира́ти.

— Я — син вимираючого ескімоського народу! — Джон Асуар! — піднесеним голосом озвався містер Джонсон. — Тут суд, а не конгрес! (Ірчан, II, 1958, 98);

З групи вимираючих деревних порід насамперед треба назвати релікт (залишок) третинного періоду — тис ягідний (Наука.., 4, 1961, 36).

Значення в інших словниках

1. вимираючий — вимира́ючий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. вимираючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до вимирати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вимираючий — ВИМИРА́ЮЧИЙ, а, е. Який вимирає. – Я – син вимираючого ескімоського народу! (Мирослав Ірчан); Із групи вимираючих деревних порід насамперед треба назвати релікт (залишок) третинного періоду – тис ягідний (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах