вимираючий

вимира́ючий

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до вимирати.

Значення в інших словниках

1. вимираючий — вимира́ючий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. вимираючий — ВИМИРА́ЮЧИЙ, а, е. Який вимирає. – Я – син вимираючого ескімоського народу! (Мирослав Ірчан); Із групи вимираючих деревних порід насамперед треба назвати релікт (залишок) третинного періоду – тис ягідний (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. вимираючий — ВИМИРА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до вимира́ти. — Я — син вимираючого ескімоського народу! — Джон Асуар! — піднесеним голосом озвався містер Джонсон. — Тут суд, а не конгрес!...  Словник української мови в 11 томах