1. Великий тлумачний словник сучасної мови

вимираючий

вимира́ючий

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до вимирати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вимираючий — вимира́ючий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. вимираючий — ВИМИРА́ЮЧИЙ, а, е. Який вимирає. – Я – син вимираючого ескімоського народу! (Мирослав Ірчан); Із групи вимираючих деревних порід насамперед треба назвати релікт (залишок) третинного періоду – тис ягідний (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. вимираючий — ВИМИРА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до вимира́ти. — Я — син вимираючого ескімоського народу! — Джон Асуар! — піднесеним голосом озвався містер Джонсон. — Тут суд, а не конгрес!... Словник української мови в 11 томах