вимираючий
ВИМИРА́ЮЧИЙ, а, е.
Який вимирає.
– Я – син вимираючого ескімоського народу! (Мирослав Ірчан);
Із групи вимираючих деревних порід насамперед треба назвати релікт (залишок) третинного періоду – тис ягідний (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вимираючий — вимира́ючий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- вимираючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до вимирати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вимираючий — ВИМИРА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до вимира́ти. — Я — син вимираючого ескімоського народу! — Джон Асуар! — піднесеним голосом озвався містер Джонсон. — Тут суд, а не конгрес!... Словник української мови в 11 томах