вимочка

ВИ́МОЧКА, и, ж.

1. с. г. Ділянка посіву, залита водою.

Для відведення води з окремих вимочок проводять тимчасові канави або борозни (Колг. Укр., 12, 1956, 38).

2. шкільн., розм. Промокальний папір.

Значення в інших словниках

1. вимочка — ви́мочка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. вимочка — -и, ж. 1》 с. г.Ділянка посіву, залита водою. 2》 шк., розм. Промокальний папір.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вимочка — ВИ́МОЧКА, и, ж. 1. с. г. Ділянка посіву, ґрунту, залита водою. У найнижчій частині затопленої площі, на місці вимочки з'явилися паростки верби попелястої і крушини ламкої (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах