1. Словник української мови в 11 томах

вимочка

ВИ́МОЧКА, и, ж.

1. с. г. Ділянка посіву, залита водою.

Для відведення води з окремих вимочок проводять тимчасові канави або борозни (Колг. Укр., 12, 1956, 38).

2. шкільн., розм. Промокальний папір.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вимочка — ви́мочка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вимочка — -и, ж. 1》 с. г.Ділянка посіву, залита водою. 2》 шк., розм. Промокальний папір. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вимочка — ВИ́МОЧКА, и, ж. 1. с. г. Ділянка посіву, ґрунту, залита водою. У найнижчій частині затопленої площі, на місці вимочки з'явилися паростки верби попелястої і крушини ламкої (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах