вимуштрувати

ВИ́МУШТРУВАТИ, ую, уєш, док., перех.

1. Піддаючи муштрі, навчити військової справи, привчити до дисципліни;

// Навчити чого-небудь, привчити до чогось суворими методами.

Доставалось і мені грішному, і мене доволі дратували, поки не вимуштрували, був на послушанії і в коші і при курені (Стор., І, 1957, 236).

2. розм. Те саме, що ви́дресирувати.

Значення в інших словниках

1. вимуштрувати — ви́муштрувати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вимуштрувати — див. вимуштровувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вимуштрувати — ВИ́МУШТРУВАТИ див. вимуштро́вувати.  Словник української мови у 20 томах
4. вимуштрувати — I. ВИХО́ВУВАТИ кого (виробляти в когось певні риси характеру, прищеплювати комусь певні знання тощо; навчати когось правил культурної поведінки), ВИРО́ЩУВАТИ, ПЛЕКА́ТИ, РОСТИ́ТИ, ФОРМУВА́ТИ, ВИКОЛИ́СУВАТИ, ВИКОЛИ́ХУВАТИ, ЛІПИ́ТИ розм., ВИЛІ́ПЛЮВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. вимуштрувати — Ви́муштрувати, -рую, -руєш, -рує  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. вимуштрувати — Ви́муштрувати, -рую, -єш гл. 1) Обучить военнымъ пріемамъ. 2) Дисциплинировать.  Словник української мови Грінченка