вимін
ВИ́МІН, у, ч., ВИМІ́НА, и, ж. Дія за знач. ви́міняти і вимі́нювати.
Сашко приставав тільки на вимін: за турмана "Малятко" — горличку "Бистру" (Смолич, Світанок.., 1956, 13);
Рівночасно проводив Добриня з Путятою виміну кун, соболів, білок та всяке майно княжої скарбниці на срібло (Оп., Іду.., 1958, 263).
Словник української мови (СУМ-11)