вимітатися
ВИМІТА́ТИСЯ, а́ється, недок., ВИ́МЕСТИСЯ, ететься, док.
1. фам. Виходити звідкись, залишати приміщення і т. ін.
В лазні ми з шофером парились самі. Ніхто не грюкав у двері й не вимагав швидше вимітатись геть (Ю. Янов., І, 1958, 383);
[Варпеховський (хапаючи Русалкіна за комір):] .. Ану, вимітайся, живо! (Коч., II, 1956, 496).
2. тільки недок. Пас. до виміта́ти.
Словник української мови (СУМ-11)