виноградний
ВИНОГРА́ДНИЙ, а, е. Прикм. до виногра́д.
Виноградний лист вирізується з темряви й ніжно тремтить разом з тонким вусиком у місячному сяйві (Коцюб., І, 1955, 279);
Виноградні гнуться лози, сяють грона, наче зорі (Нагн., Пісня.., 1949, 87);
// Виготовлений з ягід винограду.
Злегенька дратують чуття, а не ранять направду: Смак виноградного соку і вижимки винні (Зеров, Вибр., 1966, 170).
∆ Виногра́дний цу́кор — те саме, що глюко́за.
Словник української мови (СУМ-11)