виноградний
ВИНОГРА́ДНИЙ, а, е.
Прикм. до виногра́д.
Виноградний лист вирізується з темряви й ніжно тремтить разом з тонким вусиком у місячному сяйві (М. Коцюбинський);
Виноградні гнуться лози, сяють грона, наче зорі (М. Нагнибіда);
// Вигот. із ягід винограду.
Злегенька дратують чуття, а не ранять направду: Смак виноградного соку і вижимки винні (М. Зеров).
Словник української мови (СУМ-20)