виноколо
ВИНОКО́ЛО, а, с., поет. Горизонт, обрій.
Он диск пурпуровий владичний Приліг на саме виноколо (Зеров, Вибр., 1966, 427);
Тим часом і нічної мли Розлилось вино по виноколі (Рильський, І, 1956, 111).
Словник української мови (СУМ-11)ВИНОКО́ЛО, а, с., поет. Горизонт, обрій.
Он диск пурпуровий владичний Приліг на саме виноколо (Зеров, Вибр., 1966, 427);
Тим часом і нічної мли Розлилось вино по виноколі (Рильський, І, 1956, 111).
Словник української мови (СУМ-11)