випечений
ВИ́ПЕЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́пекти.
Випечений хліб йому віддає [Стеха] (Кв.-Осн., II, 1956, 132);
Полковника Ничипора і Карпа Богуна за наказом короля звільнено з-під арешту, але вже з випеченими очима (Ле, Наливайко, 1957, 443).
Словник української мови (СУМ-11)