випечений
ВИ́ПЕЧЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до ви́пекти.
Той хліб, що їли люди, був випечений з усякої всячини: там була й полова з остюками, і земля з куколем та горошком, і жолудів підкидали задля смаку (Панас Мирний);
Теплий дух випеченого хліба залоскотав ніздрі (В. Кучер);
Важко в самiй iмперiї: .. кiлька рокiв був неврожай, де щось i родило на скелястих, сонцем випечених її нивах, те забирали за податки (С. Скляренко);
* У порівн. Лице його стає червоним, як випечена цегла (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)