випилювати
ВИПИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ПИЛЯТИ, яю, яєш, док., перех.
1. Пиляючи, робити отвір, заглибину.
У деяких комах.. яйцеклад на кінці зазублений на зразок пилки, з допомогою якої комаха випилює в рослині заглибину для відкладання яйця (Захист рослин.., 1952, 19);
Випилювати пази.
2. Вирізуючи пилкою, виймати яку-небудь частину з чогось або виготовляти щось.
Щоб виправити помилку, довелося спускати водолаза і там, під водою, випилювати бруски із кліті відповідно до профілю днища (Коцюба, Нові береги, 1959, 45).
Словник української мови (СУМ-11)