1. Словник української мови в 11 томах

випилювати

ВИПИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ПИЛЯТИ, яю, яєш, док., перех.

1. Пиляючи, робити отвір, заглибину.

У деяких комах.. яйцеклад на кінці зазублений на зразок пилки, з допомогою якої комаха випилює в рослині заглибину для відкладання яйця (Захист рослин.., 1952, 19);

Випилювати пази.

2. Вирізуючи пилкою, виймати яку-небудь частину з чогось або виготовляти щось.

Щоб виправити помилку, довелося спускати водолаза і там, під водою, випилювати бруски із кліті відповідно до профілю днища (Коцюба, Нові береги, 1959, 45).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випилювати — випи́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. випилювати — -юю, -юєш, недок., випиляти, -яю, -яєш, док., перех. 1》 Пиляючи, робити отвір, заглибину. Випилювати пази. 2》 Вирізуючи пилкою, виймати яку-небудь частину з чогось або виготовляти щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випилювати — ВИПИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ПИЛЯТИ, яю, яєш, док., що. 1. Пиляючи, робити отвір, заглибину. Я спеціально робив такі в'язанки “з секретом”: у полінцях випилював схов для листівок (В. Словник української мови у 20 томах
  4. випилювати — Випилювати, -люю, -єш сов. в. випиляти, -ляю, -єш, гл. Выпиливать, выпилить. Словник української мови Грінченка