випилювати

ВИПИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ПИЛЯТИ, яю, яєш, док., що.

1. Пиляючи, робити отвір, заглибину.

Я спеціально робив такі в'язанки “з секретом”: у полінцях випилював схов для листівок (В. Нестайко);

У деяких комах яйцеклад на кінці зазублений на зразок пилки, за допомогою якої комаха випилює в рослині заглибину для відкладання яйця (з наук. літ.).

2. Вирізуючи пилкою, виймати яку-небудь частину з чогось або виготовляти щось.

Щоб виправити помилку, довелося спускати водолаза і там, під водою, випилювати бруски із кліті відповідно до профілю днища (Г. Коцюба);

Сашко сам напросився якось пiти в пiдвал за брикетом, всунув там у замкову щiлину розiм'ятий у руках кавалок стеарину i тодi почав у своєму сарайчику випилювати згiдно з цiєю формою ключа (П. Загребельний);

У будівництві широко використовується камінь черепашник для виведення стін. Із нього випилюють так звані стінні блоки (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

випилювати

Значення в інших словниках