1. Словник української мови у 20 томах

випилювання

ВИПИ́ЛЮВАННЯ, я, с.

Дія за знач. випи́лювати.

Він показав кілька невеличких хрестиків... – З пiдручних матерiалiв, – гордо пояснив Антропов. – Кiстки з нашого котла, випилювання й шлiфовка – мої руки (П. Загребельний);

Якщо пилка при випилюванні дуже нагрівається, то варто на кілька хвилин припинити роботу, щоб вона охолола (з навч. літ.);

Пиляний камінь одержують шляхом випилювання з масиву гірської породи або розпилюванням блоків-заготовок (з навч. літ.);

Для випилювання виробів із фанери вам необхідно мати стандартний набір інструментів і пристосувань (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випилювання — випи́лювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. випилювання — -я, с. Дія за знач. випилювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випилювання — ВИПИ́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. випи́лювати. Словник української мови в 11 томах