Словник української мови в 11 томах

випиляний

ВИ́ПИЛЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́пиляти.

Огорожа тут особлива, викладена із товстих цеглин, випиляних із ніздрюватого черепашнику (Збан., Мор. чайка, 1959, 11).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. випиляний — ви́пиляний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. випиляний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до випиляти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випиляний — ВИ́ПИЛЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́пиляти. Бачить Микита, що чиясь рука у випиляний отвір просувається... Тут Микита, не будь плохий, – хап! (Б.  Словник української мови у 20 томах