випиляний

ВИ́ПИЛЯНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́пиляти.

Бачить Микита, що чиясь рука у випиляний отвір просувається... Тут Микита, не будь плохий, – хап! (Б. Антоненко-Давидович);

Огорожа тут особлива, викладена із товстих цеглин, випиляних із ніздрюватого черепашнику (Ю. Збанацький);

Він показав кiлька невеличких хрестикiв, акуратно випиляних з бiлої кiстки, до блиску одшлiфованих, з якимсь немудрим рiзьбленням на них (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. випиляний — ви́пиляний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. випиляний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до випиляти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. випиляний — ВИ́ПИЛЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́пиляти. Огорожа тут особлива, викладена із товстих цеглин, випиляних із ніздрюватого черепашнику (Збан., Мор. чайка, 1959, 11).  Словник української мови в 11 томах