виписаний
ВИ́ПИСАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́писати.
Ордер на одну з кімнат був виписаний на ім’я Лариси (Руд., Остання шабля, 1959, 344);
Були на ній [чашці] виписані гірлянди квіток (Л. Укр., III, 1952, 485);
Детально виписаний портрет льотчика ми зустрічаємо у Володимира Сосюри (Тич., III, 1957, 172).
Словник української мови (СУМ-11)