виплакуватися
ВИПЛА́КУВАТИСЯ, ується, недок., ВИ́ПЛАКАТИСЯ, ачеться, док.
1. Плакати досхочу, до заспокоєння.
Фрузя виплакалася, і їй зробилося легше (Фр., І, 1955, 80);
Стефа виплакалась на грудях у подруги (Ю. Янов., І, 1954, 113).
2. тільки недок. Пас. до випла́кувати 2.
Все [зошити, книжки і т. ін.] мусило зокрема дітьми виборюватися, виплакуватися, випрохуватись (Коб., III, 1956, 298).
Словник української мови (СУМ-11)