виплакуватися
ВИПЛА́КУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́ПЛАКАТИСЯ, лачуся, лачешся, док.
1. Плакати певний час.
Фрузя виплакалася, і їй зробилося легше (І. Франко);
Стефа виплакалась на грудях у подруги (Ю. Яновський);
Сп'яніння старого Пальохи було вже в тій стадії, коли треба не оповідати, навіть не співати, а конче виплакатися (Б. Антоненко-Давидович);
Виплакавшись i витерши очi, вона [Марія] жалiсливо дивилась на мене i винувато всмiхалась (Р. Андріяшик).
2. тільки недок., розм. Пас. до випла́кувати 2.
Все [зошити, книжки і т. ін.] мусило, зокрема дітьми, виборюватися, виплакуватися, випрохуватись (О. Кобилянська).
Словник української мови (СУМ-20)