виплата
ВИ́ПЛАТА, и, ж. Дія за знач. випла́чувати і ви́платити.
При тижневих виплатах почалися.. чимраз бурливіші та грізніші крики (Фр., V, 1951, 371);
— Підожди. Ось буде виплата грошей, то ми тобі цілу пачку справжнього цейлонського чаю дістанемо (Кучер, Голод, 1961, 359);
Саїд звелів припинити виплату (Ле, Міжгір’я, 1953, 190).
Словник української мови (СУМ-11)