виплата
ВИ́ПЛАТА, и, ж.
1. Дія за знач. випла́чувати і ви́платити.
При тижневих виплатах почалися .. чимраз бурливіші та грізніші крики (І. Франко);
– Зробіть виплату! – гукнув хтось із валки (В. Винниченко);
Новий порядок виплати пенсій запроваджуватиметься поетапно (з газ.).
2. Гроші, виплачені з певною метою.
Страховою виплатою є грошова сума, яку виплачує страховик відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку (з навч. літ.).
△ (1) Компенсаці́йні ви́плати, фін. – виплати, що здійснюють для відшкодування витрат, які несе працівник під час виконання трудових функцій.
До компенсаційних виплат належать виплати у зв'язку зі службовими відрядженнями, одноразовою допомогою, невикористаною відпусткою і т. ін. (з мови документів);
(2) Ре́нтна ви́плата, фін. – форма вилучення в державний бюджет частини ренти – прибутку підприємства, не пов'язаного з його підприємницькою діяльністю.
У разi розiрвання договору платниковi ренти не вiдшкодовують рентних виплат, якi вiн здійснив на користь одержувача ренти (з мови документів);
(3) Трансфе́рні (трансфе́ртні) ви́плати, фін. – перерозподіл коштів із державного бюджету у вигляді надання субсидій підприємствам або компенсаційних виплат населенню для їх підтримання під час несприятливої економічної ситуації в державі.
Трансферні виплати не належать до платежів за куплені товари й послуги і тому не входять до валового національного продукту (з мови документів).
Словник української мови (СУМ-20)