виплата

ВИ́ПЛАТА, и, ж.

1. Дія за знач. випла́чувати і ви́платити.

При тижневих виплатах почалися .. чимраз бурливіші та грізніші крики (І. Франко);

– Зробіть виплату! – гукнув хтось із валки (В. Винниченко);

Новий порядок виплати пенсій запроваджуватиметься поетапно (з газ.).

2. Гроші, виплачені з певною метою.

Страховою виплатою є грошова сума, яку виплачує страховик відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку (з навч. літ.).

△ (1) Компенсаці́йні ви́плати, фін. – виплати, що здійснюють для відшкодування витрат, які несе працівник під час виконання трудових функцій.

До компенсаційних виплат належать виплати у зв'язку зі службовими відрядженнями, одноразовою допомогою, невикористаною відпусткою і т. ін. (з мови документів);

(2) Ре́нтна ви́плата, фін. – форма вилучення в державний бюджет частини ренти – прибутку підприємства, не пов'язаного з його підприємницькою діяльністю.

У разi розiрвання договору платниковi ренти не вiдшкодовують рентних виплат, якi вiн здійснив на користь одержувача ренти (з мови документів);

(3) Трансфе́рні (трансфе́ртні) ви́плати, фін. – перерозподіл коштів із державного бюджету у вигляді надання субсидій підприємствам або компенсаційних виплат населенню для їх підтримання під час несприятливої економічної ситуації в державі.

Трансферні виплати не належать до платежів за куплені товари й послуги і тому не входять до валового національного продукту (з мови документів).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виплата — ви́плата іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. виплата — ВИПЛАТА – СПЛАТА – ОПЛАТА Виплата. Видача плати за що-небудь; сплата боргу: виплата відсотків, виплата робітникам зарплати (зарплатні), закінчити виплату. При тижневих виплатах почалися., чимраз бурливіші та грізніші крики (І.Франко). Сплата. Літературне слововживання
  3. виплата — (грошей) заплата, платіж; (дія) виплачування; У ФР. виплат <н. купляти на виплат>. Словник синонімів Караванського
  4. виплата — -и, ж. Дія за знач. виплачувати і виплатити. Безакцепна виплата — оплата розрахункових документів із рахунків платників у банку незалежно від їх згоди. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. виплата — випла́та заробітна плата (ст): Це було так: того дня була субота, й ми всі дістали виплату (Нижанківський) ◊ на випла́ту у кредит (ср, ст)||на рати виплесканий: ◊ ви́плесканий язи́к = язи́к Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. виплата — ВИ́ПЛАТА (видача грошей за роботу), ВИ́ПЛАТ, РОЗРАХУ́НОК (також щодо боргових зобов'язань, оплати рахунків і т. ін.). — Підожди. Ось буде виплата грошей, то ми тобі цілу пачку справжнього цейлонського чаю дістанемо (В. Словник синонімів української мови
  7. виплата — ВИ́ПЛАТА, и, ж. Дія за знач. випла́чувати і ви́платити. При тижневих виплатах почалися.. чимраз бурливіші та грізніші крики (Фр., V, 1951, 371); — Підожди. Словник української мови в 11 томах