виплоджувати
ВИПЛО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПЛОДИТИ, джу, диш, док., перех. Народжувати, давати життя кому-небудь.
[Гусак:] Я безщасний гусачок, Не виплодив діточок — Хворів літечко (Кроп., IV, 1959, 133);
*Образно. Прийми ж, несуженая доле, оці листочки з моїх рук На спомин тих утіх і мук, Що виплодило наше поле! (Фр., IX, 1952, 203).
Словник української мови (СУМ-11)