випльовування
ВИПЛЬО́ВУВАННЯ, я, с. Дія за знач. випльо́вувати.
*Образно. Тут починалося випльовування якихось окремих голосних, після чого чути було: "Всіііі… беобііії!".. Це означало, що він [інспектор] залишає всіх без обіду (Моє життя в мист., 1955, 35).
Словник української мови (СУМ-11)