випльовування
ВИПЛЬО́ВУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. випльо́вувати.
Під час надання першої допомоги при укусі змії важливо після кожного випльовування висмоктаної отрути споліскувати рот (із журн.);
* Образно. Тут починалося випльовування якихось окремих голосних, після чого чути було: “Всіііі... беобііії!” .. Це означало, що він [інспектор] залишає всіх без обіду (з мемуарної літ.).
Словник української мови (СУМ-20)