Словник української мови в 11 томах

випозичити

ВИ́ПОЗИЧИТИ див. випозича́ти.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. випозичити — ви́позичити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. випозичити — див. випозичати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випозичити — ВИ́ПОЗИЧИТИ див. випозича́ти.  Словник української мови у 20 томах
  4. випозичити — ви́позичити → випожичити  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. випозичити — Ви́позичити, -чу, -чиш гл. 1) Исчерпать, занимая. 2) Раздать въ займы.  Словник української мови Грінченка