виполірувати

ВИ́ПОЛІРУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Закінчити полірувати що-небудь; зробити гладкою поверхню чогось.

*Образно. — Поки-то виполіруємо їх дітей!.. Які манери! Яке дикунство! (Н.-Лев., І, 1956, 426).

Значення в інших словниках

1. виполірувати — ви́полірувати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. виполірувати — див. виполіровувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виполірувати — Ви́полірувати, -рую, -руєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)