виполірувати
ВИ́ПОЛІРУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Закінчити полірувати що-небудь; зробити гладкою поверхню чогось.
*Образно. — Поки-то виполіруємо їх дітей!.. Які манери! Яке дикунство! (Н.-Лев., І, 1956, 426).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виполірувати — ви́полірувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- виполірувати — див. виполіровувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виполірувати — Ви́полірувати, -рую, -руєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)