1. Словник української мови в 11 томах

виполіруваний

ВИ́ПОЛІРУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́полірувати.

Днище [річки] видавалося глибоким котлованом, вилискувало виполіруваним водою гранітом (Коцюба, Нові береги, 1959, 151);

*Образно. Широкі вилиці.. і майстерно виполірувана лисина — ось що відразу кидалося в очі в зовнішності професора (Коп., Вибр., 1948, 27).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виполіруваний — ви́поліруваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. виполіруваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до виполірувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виполіруваний — ВИ́ПОЛІРУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́полірувати. І горнята, і лопатки, і видельця, і всі їхні речі поробив Хурам-Авів цареві Соломонові для Господнього дому з виполіруваної міді (Біблія. Пер. І. Словник української мови у 20 томах
  4. виполіруваний — Ви́поліруваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)