виполірувати

Ви́полірувати, -рую, -руєш

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виполірувати — ви́полірувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виполірувати — див. виполіровувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виполірувати — ВИ́ПОЛІРУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Закінчити полірувати що-небудь; зробити гладкою поверхню чогось. *Образно. — Поки-то виполіруємо їх дітей!.. Які манери! Яке дикунство! (Н.-Лев., І, 1956, 426). Словник української мови в 11 томах