випотрошити
ВИ́ПОТРОШИТИ, шу, шиш, док., перех. Очистити від нутрощів.
Коли жінка.. випотрошила її [рибу], знайшла в її нутрі блискучий дорогий камінь (Фр., IV, 1950, 151);
Палій з Паликопою випотрошили кабана і підсвинка (Морд., I, 1958, 110).
Словник української мови (СУМ-11)