випрошений
ВИ́ПРОШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́просити.
Вони, певне, думають, що то літа так зігнули бабу, а то не літа — перші випрошені окрайці та спідушки (Стельмах, Хліб.., 1959, 298);
Огризком олівця, випрошеного у кримінальників, Тамара надряпала на шматкові газети записку і зашила її в кінчик поли Тетяниного піджака (Хижняк, Тамара, 1959, 154).
Словник української мови (СУМ-11)