Словник української мови в 11 томах

випрохуватися

ВИПРО́ХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́ПРОХАТИСЯ, аюся, аєшся, док.

1. Прохаючи, домагатися дозволу на що-небудь (переважно на те, щоб кудись піти).

Була субота. Марта випрохалась у батька на завтра до церкви (Гр., І, 1963, 409).

2. тільки недок. Пас. до випро́хувати.

Все [книжки, зошити і т. ін.] мусило зокрема дітьми виборюватися, виплакуватися, випрохуватись.. (Коб., III, 1956, 298).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. випрохуватися — випро́хуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. випрохуватися — -уюся, -уєшся, недок., випрохатися, -аюся, -аєшся, док. 1》 Прохаючи, домагатися дозволу на що-небудь (перев. на те, щоб кудись піти). 2》 тільки недок. Пас. до випрохувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випрохуватися — ВИПРО́ХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́ПРОХАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. Прохаючи, домагатися дозволу на що-небудь (перев. на те, щоб кудись піти). Була субота. Марта випрохалась у батька на завтра до церкви (Б.  Словник української мови у 20 томах