випрохуватися
ВИПРО́ХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́ПРОХАТИСЯ, аюся, аєшся, док.
1. Прохаючи, домагатися дозволу на що-небудь (переважно на те, щоб кудись піти).
Була субота. Марта випрохалась у батька на завтра до церкви (Гр., І, 1963, 409).
2. тільки недок. Пас. до випро́хувати.
Все [книжки, зошити і т. ін.] мусило зокрема дітьми виборюватися, виплакуватися, випрохуватись.. (Коб., III, 1956, 298).
Словник української мови (СУМ-11)