випрохуватися
ВИПРО́ХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́ПРОХАТИСЯ, аюся, аєшся, док.
1. Прохаючи, домагатися дозволу на що-небудь (переважно на те, щоб кудись піти).
Була субота. Марта випрохалась у батька на завтра до церкви (Гр., І, 1963, 409).
2. тільки недок. Пас. до випро́хувати.
Все [книжки, зошити і т. ін.] мусило зокрема дітьми виборюватися, виплакуватися, випрохуватись.. (Коб., III, 1956, 298).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- випрохуватися — випро́хуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- випрохуватися — -уюся, -уєшся, недок., випрохатися, -аюся, -аєшся, док. 1》 Прохаючи, домагатися дозволу на що-небудь (перев. на те, щоб кудись піти). 2》 тільки недок. Пас. до випрохувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- випрохуватися — ВИПРО́ХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́ПРОХАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. Прохаючи, домагатися дозволу на що-небудь (перев. на те, щоб кудись піти). Була субота. Марта випрохалась у батька на завтра до церкви (Б. Словник української мови у 20 томах