Словник української мови в 11 томах

випручування

ВИПРУ́ЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. випру́чувати.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. випручування — випру́чування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. випручування — -я, с. Дія за знач. випручувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випручування — ВИПРУ́ЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. випру́чувати. У новонародженої дитини з перших днів функціонують такі рефлекси, як звуження зіниць, моргання, зажмурювання, чхання, кашель, випльовування, випручування тощо (із журн.); * Образно.  Словник української мови у 20 томах