виригнути

ВИ́РИГНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до вирига́ти.

Вилетіли нагору, гриф і питається: — Чого це ти мені такого доброго дав аж наприкінці? Котигорошко й показав на свою ногу: — От чого, — каже. Тоді гриф виригнув литку, полетів і приніс зцілющої води (Укр.. казки, 1951, 104).

Значення в інших словниках

1. виригнути — ви́ригнути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. виригнути — -ну, -неш, док. Однокр. до виригати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виригнути — ВИ́РИГНУТИ, ну, неш, док., що, розм. Однокр. до вирига́ти. Вилетіли нагору, гриф і питається: – Чого це ти мені такого доброго дав аж наприкінці? Котигорошко й показав на свою ногу: – От чого, – каже.  Словник української мови у 20 томах